Валянцін Мацкевіч (matskevich_valj) wrote in gerby_belarus,
Валянцін Мацкевіч
matskevich_valj
gerby_belarus

Заўвагі да Cымболіка й геральдыка Полацкае дзяржавы ў Х—ХV стст.


ЗАЎВАГІ

1. Заканадаўчыя акты аб Дзяржаўнай сымболіцы Рэспублікі Беларусь. — Мн.: Беларусь, 1992. — 94 с.

2. Цітоў А. Пячаткі старажытнай Беларусі: Нарысы сфрагістыкі. — Мн.: Полымя, 1993. — 239 с.

3. Загарульскі Э. Заходняя Русь: ІХ—ХІІІ стст. — Мн.: Універсітэцкае, 1998. — 240 с.

4. Piekosiński F. Rycerstwo Polskie wieków średnich. — Kraków, 1896. — T. 1. — 399 s.

5. Гломозда К., Яневський Д. Історичні гербові, відзнаки та прапорові барви України // Український історичний журнал. 1990. № 4. С. 43—55; № 5. С. 45—64.

6. Белямук М. Пячатка Усяслава Чарадзея // Беларускі гістарычны часопіс. 2001. № 2. С. 69—70.

7. Ляўкоў Э. А. Маўклівыя сведкі мінуўшчыны. — Мн.: Навука і тэхніка, 1992. — 215 с.

8. Арлоў У. Таямніцы полацкай гісторыі. — Мн.: Беларусь, 1994. — 463 с.

9. Луцкевіч А. Беларускі Музей імя Івана Луцкевіча. Вільня, 1933: Перавыд. — Мн.: Беларускае КБТ «Адраджэнне», 1992. — 
16 с.

10. Зайкоўскі Э. Крыж // ЭГБ. — Мн.: БелЭн, 1997. — Т. 4. — С. 272—273.

11. Ляўкоў Э. Маўклівыя сведкі мінуўшчыны.

12. Цішкін І. Віслыя пячаткі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. 1986. № 4. С. 20.

13. Штыхаў Г. Сфрагістыка // БелСЭ. — Мн.: БелСЭ, 1974. — Т. 10. — С. 142—143, табл. 1—2.

14. Загорульский Э. Генеалогия полоцких князей Изяславичей. — Мн.: Изд-во «ВУЗ—ЮНИТИ», 1994. — 30 с.

15. «Пагоня» ў сэрцы тваім і маім: Зб. арт. / Склад. А. Цітоў. — Мн.: БВТ «Хата», 1995. — 23 с.

16. Штыхаў Г., Сінчук І. Пломба // ЭГБ. — Мн.: БелЭн, 1999. — Т. 5. — С. 514.

17. Пуцко В. Крыж Еўфрасіньні Полацкай і ўзьвіжальныя крыжы ХІІ—ХІІІ стст. // Полацак. 1992. № 4 (14). С. 12—17.

18. Арлоў У. Асветніца з роду Усяслава: Ефрасіння Полацкая. — Мн.: Навука і тэхніка, 1989. — 53 с.

19. Анталогія даўняй беларускай літаратуры: ХІ — першая палова ХVІІІ стагоддзя. — Мн.: Бел. навука, 2003. — 1015 с.

20. Смоленские грамоты ХІІІ—ХІV вв. / Подгот. Т. А.Сумникова, В. В. Лопатин. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 138 с.

21. Piech Z. Monety, pieczęcie i herby w systemie symboli władzy Jagiellonów. — Warszawa, 2003. — 365 s.

22.
Тарасаў С. Чарадзей сёмага веку Траяна: Усяслаў Полацкі. — Мн.: Навука і тэхніка, 1991. — 67 с
.

23.
Беларускія летапісы і хронікі. — Мн.: Беларускі кнігазбор, 1997. — 432 с
.

24.
Гісторыя Беларусі: У 6-ці т. Старажытная Беларусь: Ад першапачатковага засялення да сярэдзіны ХІІІ ст. / Рэдкал.: М. Касцюк (гал. рэд.) і інш. — Мн.: Экаперспектыва, 2000. — Т. 1. — 351 с
.

25. Генрих Латвийский. Хроника Ливонии / Введение, перевод и комментарии С. А. Аннинского, предисловие В. А. Быстрянского. — М., Л.: Изд-во АН СССР, 1938. — 2-е изд. — 351 с.

26. Ekdahl S. Die «Banderia Prutenorum» des Jan Długosz — eine Quelle zur Schlacht bei Tannenberg 1410. — Göttingen, 1976. — 315 s.

27.
Варонін В. Якаў // ЭГБ. — Мн.: БелЭн, 2003. — Т. 6. — Кн. ІІ. — 612 с
.

28.
Варонін В. Полаччына і палачане ў нацыянальна-культурным і рэлігійным жыцці Вялікага княства Літоўскага першай паловы ХVІ ст
. // Białoruskie Zeszyty Historyczne. — Białystok, 2002. — S. 211—219.

29. Хорошкевич А. Полоцкие грамоты ХIII — начала XVI в.: В 5-ти т. — М., 1977. — Т. 1. — 227 с.

30. Насевіч В. Пачаткі Вялікага княства Літоўскага: Падзеі і асобы. — Мн.: Полымя, 1993. — 160 с.

31. Сагановіч Г. Полацк і нямецкая калонія на Дзвіне // Беларускі гістарычны агляд. Менск, 1998. Т. 5. Сш.1 (8). С. 3—25.

32. Левко О. Торговые связи Витебска в Х—ХVІІІ вв. — Мн.: Наука и техника, 1989. — 87 с.

33. Лакиер А. Русская геральдика. — М.: Книга, 1990. — 432 с.

34. Белямук М. Эмблема на шчыце герба «Пагоня» // Полацак. — Кліўленд, 1992. № 1 (11). С. 14—18; № 2 (12). С. 28—30; № 3 (13). С. 28—31; № 4 (14). С. 18—22; № 6 (16). С. 22—26.

35. Сагановіч Г. Нарыс гісторыі Беларусі ад старажытнасці да канца ХVІІІ ст. — Мн.: Энцыклапедыкс, 2001. — 412 с.

36. Силаев А. Истоки русской геральдики. — М.: ФАИРПРЕСС, 2002. — 240 с
.

37. Grechylo A. Eagle and Lion in the heraldry of the Galician-Volhynian State (13th—14th centuries) // L’Ŕigie et le Lion. Dans le Blason médiéval et moderne. Actes du Ixe colloque international d’héraldique. Cracovie, 4—8 septembre 1995 édites par S.K.Kuczyński, A.I.H. — Warszawa, 1997. — S. 123—126.

38. Barwiński B. Pieczęcie książąt halicko-włodzimierskich z pierwszej połowy XIV wieku // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — Nr 6. — S. 99—104; Nr 7. — S. 127—130.

39. Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. — PoznańWrocław, 1999. — 319 s.

40. Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. — PoznańWrocław, 2002. — 347 s.

41. Gumowski M. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wileńskie. — Wilno, 1930. — R. VII. — Zeszyt 3—4. — S. 684—725.

42. Ivanauskas E., Douchis R. Coins of Lithuania. 1385—1707. — VilniusColumbia, 1999. — 271 p.

43. Sajauskas S., Kaubrys D. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystes numizmatika. Katalogas. — Vilnius, 1993. — 456 p.

44. Kiersnowski R. Najdawniejsze monety litewskie // Wiadomości numizmatyczne. — Warszawa, 1984. — R. XXVIII. — S. 129—174.

45. Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. — 698 s.

46. Dokumenty strony polsko-litewskiej pokoju Mełneńskiego z 1422 roku / Wyd. P. Nowak, P. Pokora. — Poznań, 2004. — 99 s.

47.
Сінчук І. Пытанняў больш, чым адказаў // Спадчына. 1994. № 5. С
. 19—21.

48. Akta Unji Polski z Litwą. 1385—1791 / Wyd. S. Kutrzeba, W. Semkowicz. — Kraków, 1932.— 570 s.

49. Piekosiński F. Studya, rozprawy i materyały z dziedziny historyi polskiey. Pieczęcie polskie wieków średnich, przy współdziale E. Diehla. — Kraków, 1899. — T. III. — 290 s.

50. Rusakiewicz A. Najdawniejsze godła książąt gdańskich: lilia i gryf // Biskupi, lennicy, żeglarze. / Pod red. B. Śliwińskiego. — Gdańsk, 2003. — Nr 9. — S. 147—188.

51. Rymar E. Rodowód książąt Pomorskich. — Szczecin, 1995. — T. 1. — 323 s.

52. Янин В. Новгород и Литва: пограничные ситуации ХІІІ—ХV веков. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998. — 216 с.

53. Псковские летописи / Под ред. А. Н. Насонова. — М.: Изд-во АН СССР, 1955. — Вып. ІІ. — 363 с.

54. Русские летописи. Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. / Подг. А. И. Цепков. — Рязань, 2001. — Т. 10. — 639 с.

55. Хорошкевич А. Печати полоцких грамот ХІV—ХV вв. // Вспомогательные исторические дисциплины. — Л.: Наука, 1972. — Т. ІV. — С. 128—146.

56. Бохан Ю. Узбраенне вершнікаў Вялікага княства Літоўскага ў канцы ХІV—пачатку ХV ст. (па матэрыялах княскіх пячатак) // З глыбі вякоў. Наш край: Гіст.-культуралаг. зб. — Мн.: Навука і тэхніка, 1996. — Вып. І. — С. 236—244.

57. Sajauskas S., Kaubrys D. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystes numizmatika. Katalogas. — Vilnius, 1993. — 456 p.

58. Nikodem J. Rola Skirgiełły na Litwie do 1394 roku // Scripta minora. — Poznań, 1998. — T. II. — S. 83—129.

59. Котляр Н. Клад монет Владимира Ольгердовича // Нумизматика и эпиграфика. — М.: Наука, 1970. — Т. VІІІ. — С. 88—100.

60. Ражнев Г. Герб Смоленска. — Смоленск, 1993. — 239 с.

61. Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle roku 1413 // Lituano-slavica Posnaniensia. Studia Historica. — Poznań, 1989. — T. III. — S. 7—139.

62. Дашкевич Я. Родовий знак Рюриковичів у Галицькому князівстві ХІІІ ст. // Третя наукова геральдична конференція: Зб. Тез повідомлень та доповідей (Львів, 4—5 листопада 1993 року). — Львів, 1993. — С. 32—33.

63. Фёдров-Давыдов Г. Монеты Московской Руси: Москва в борьбе за независимое и централизованное государство. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. — 224 с.

64. Шаланда А. Зямельныя гербы Вялікага княства Літоўскага, Рускага і Жамойцкага ў ХІV—ХVІІІ стст. // Герольд Litherland. — Горадня, 2001. — № 2. — С. 52—
66.

65. Korczak L. Litewska Rada wielkoksiążęca w XV wieku. — Kraków, 1998. — 119 s.

66. Харашкевіч Г. Полацкія пячаткі ХV стагоддзя // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. 1974. № 1. С. 26—30.

67. Piekosiński F. Goście polscy na soborze konstancyjskim // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział Historyczno-Filozoficzny. — Kraków, 1899. — Serya II. — T. XII. — S. 130—158.

68. Белы А. Хроніка «Белай Русі». Нарыс гісторыі адной геаграфічнай назвы. — Мн.: Энцыклапедыкс, 2000. — 238 с.

69. Rimša E. Pieczęcie Olgierda, wielkiego księcia litewskiego — dane historiograficzne a rzeczywistość // Heraldyka i okolice. — Warszawa, 2002. — S. 201—215.

70. Ластоўскі Г. Палітычнае разьвіцьцё Смаленшчыны ў першай палове ХІV ст. // Спадчына. 1997. № 2. С. 31—45.

71. Катлярчук А. Соф’я Валадараўна, каралева Даніі // Наша ніва. 13 траўня 2005. (18). С. 12.

72. Ермаловіч М. Старажытная Беларусь. Віленскі перыяд. — Мн.: ВЦ «Бацькаўшчына»: МП «Бесядзь», 1994. — 91 с.

73. Heymowski A. Herby polskie w brukselskim Armorial Gymnich, recte Lyncenich // Studia żródłoznawcze. — Warszawa, Poznań, 1985. — T. 29. — S. 95—124.

74. Kuczyński S. Polskie herby ziemskie. Geneza, treści, funkcje. — Warszawa, 1993. — 334 s.

75.
Грыгаровіч І. Беларуская іерархія. — Мн.: БелЭн, 1992. — 102 с
.

76. Stemmata Polonica. Rękopis nr 1114 Klejnotów Długosza w Bibliotece Arsenału w Paryżu. / Wyd. H. Polaczkówna // Prace Sekcji Historii Sztuki i Kultury Tow. Naukowego we Lwowie. — Lwów, 1929. — T. I. — S. 235—240.

77. Heymowski A. Herby polskie w Sztokholmskim Codex Bergshammer // Studia źródłoznawcze. — Warszawa, Poznań, 1967. — T. 12. — S. 73—111.

78. Heymowski A. Herbowa «szesnastka» królowej Katarzyny Jagiellonki na jej grobowcu w katedrze w Uppsali. // Biuletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. — Warszawa, 1993. — kwiecień. — Nr 9. — S. 8—12.

79.
Заяц Ю. Заслаўская кафля. — Мн.: Навука і тэхніка, 1990. —62 с
.

80. Niesiecki K. Herbarz Polski. / Wyd. J. N. Bobrowicz. — Lipsk, 1845. — T. 10. — 508 s.

81. Grala H. «Pieczat’ połotckaja» Iwana IV Groźnego. Treści imperialne w moskiewskiej sfragistyce państwowej // Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. / Pod red. S. K. Kuczyńskiego. — Warszawa, 1997. — Nowej serii T. III (XIV). — S. 117—134.

82.
Чамярыцкі В. Радзівілаўскі летапіс // ЭГБ. — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 6. — Ч. І. — С
. 65—66.

83.
Басаў А., Куркоў І. Флагі Беларусі ўчора і сёння. — Мн.: Полымя, 1994. — 34 с
.

84. Кузмин А. Торопецкая знать в ХІІІ веке. Из истории Смоленской земли // Russia Mediaevalis. — München, 2001. — T. X. — 1. — S. 55—75.

85. Варонін В. Яраслаў Васілевіч // ЭГБ. — Мн.: БелЭн, 2003. — Т. 6. — Ч. ІІ. — С. 302.

86. Dąbrowski D. Radosłowle kniazey Wytebskich — analiza porównawcza treści // Genealogia. Studia i Materiały Historyczne. / Red. M. Górny. — Poznań, Wrocław, 2002. — T. 14. — S. 31—69.

87.
Шаланда А. Рэцэнзя на: Tęgowski J. Pierwsze pokolenia Gedyminowiczów. — Poznań, Wrocław, 1999 // Герольд Litherland. — Горадня, 2001.
№ 3—4. С. 121—125.

88. Цітоў А. Наш Сымбаль — Пагоня: Шлях праз стагоддзі. — Мн.: Полымя, 1992. — 40 с.

89. Печать Владислава, государя Опольской, Велюнской и Русской земель. ХIV в. 
// http://www.gerb.bel.ru/pages/russia/img/r_vladislav_3.gif

90.
Kuczyński S.K. Herby terytorialne na polskich monetach średniowiecznych // Nummus et historia. Pieniądz Europy średniowiecznej. — Warszawa, 1985. — S. 227—235.

91.
Цітоў А. Геральдыка Беларускіх местаў. — Мн.: Полымя, 1998. — 287 с
.

92. Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1386—1430 / Zebrał i wydał J.Ochmański. — Warszawa—Poznań, 1986. — 255 s.

93. Рассадзін С. «Віціс» літоўскі // Беларуская мінуўшчына. 1994. № 1. С. 10—14.


Публікуецца на сайце з ласкавай згоды Рэдакцыі часопісу СПАДЧЫНА
Subscribe

  • Гербы на літару Я.

    Герб Ястрабец Герб Ясеньчык Герб прыналежыў родам: Абуховіч, Абухоўскі, Анісовіч, Асавецкі, Багурскі, Бельскі, Бурскі,…

  • Гербы на літары Т - Ю.

    Герб Юноша Герб прыналежыў родам: Амяцінскі, Аранскі, Арлоўскі, Банькоўскі, Баран, Баранцэвіч, Барановіч, Бараноўскі, Баркоўскі,…

  • Гербы на літары Р, С

    Герб Сыракомля Герб прыналежыў родам: Адорскі, Андраноўскі, Андрушкевіч, Асоска, Банькоўскі, Барайовіч, Бейнар, Бічэўскі, Булгак,…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments